Чому Biotal?

При виборі малих очисних споруд (МОС) замовник враховує ціну, термін гарантії, вартість сервісного обслуговування, витрати електроенергії і т.п., але як би не хотілось спростити і здешевити вирішення питання очистки стічних вод, необхідно розуміти, що якість і стабільність показників очищених стічних вод є першочерговим, а досягнути цього в примітивних МОС не являється можливим.

Дещо про МОС

Очистка малих об’ємів стічних вод стає все більше актуальною. На Заході МОС займаються вже давно, але, оскільки показники очистки для малих об’ємів стічних вод в Європі дуже низькі: біологічне споживання кисню (БСК) – 30-60 мг/л, зважені речовини – 30-60 мг/л, азот і фосфор, як правило, взагалі не нормуються, – то європейським інженерам не було сенсу працювати над розробкою ефективних малих очисних споруд. Що стосується міських очисних споруд, то вони вирішені на високому рівні, оскільки значення показників очистки стічних вод там підвищуються при збільшенні продуктивності ОС. Європейські МОС практично не експортуються в країни СНД, оскільки вони не можуть забезпечити нормативні показники очистки. Вимоги до очистки стічних вод в країнах СНД залишились високими незалежно від кількості очищуваних стічних вод. Наукові і проектні інститути працювали в основному над великими очисними спорудами, а малі очисні споруди не сприймались ними серйозно. До останнього часу основними малими очисними спорудами були септики з дренажем. Створювались також МОС по типу великих очисних споруд, шляхом геометричного зменшення їх розмірів, але такий підхід до конструювання МОС є неприпустимим. Для створення МОС, які повинні забезпечити високі показники очистки, необхідний принципово новий підхід. В результаті вищезгаданих причин виник певний вакуум в області малих очисних споруд, який став поштовхом до створення нової технології біологічної очистки стічних вод – BIOTAL. При виборі малих очисних споруд (МОС) замовник враховує ціну, термін гарантії, вартість сервісного обслуговування, затрати електроенергії і т.п., але, як би не хотілось спростити і здешевити вирішення питання очистки стічних вод, необхідно розуміти, що якість і стабільність заданих показників очищених стічних вод є першочерговими, а досягти цього в примітивних МОС неможливо. Які ж основні проблеми очистки малих об’ємів стічних вод? На малі очисні споруди залпом поступають свіжі концентровані стічні води, в яких кількість органіки, азоту і фосфору не відповідає оптимальному для процесу біологічної очистки співвідношенню – 100:5:1 (органіка – азот – фосфор), отже, в примітивних неавтоматизованих системах вказані забруднення, які виходять за межі вказаних пропорцій, будуть відтікати з очищеними стічними водами. Залповий приплив стічних вод – іноді за кілька хвилин на установку може надійти до 25% добового об’єму стічних вод. Установка повинна прийняти залповий приплив без виносу активного мулу з очищеними стічними водами. Тривала відсутність припливу стічних вод на установку, наприклад, у період відпусток. Без автоматичного регулювання потужності відбудеться самоокислення (відмирання) активного мулу, матимемо перевитрату електроенергії та зниження ресурсу обладнання. Надходження зі стічними водами токсичних для мікроорганізмів активного мулу забруднень, наприклад, надходження великої кількості синтетичних поверхнево активних речовин (СПАР) при пранні білизни. Надходження на установку висококонцентрованих стічних вод, наприклад з кухні. При цьому БСК стічних вод може доходити до 2000 мг/л, а, як відомо, при БСК більше ніж 500 мг/л необхідно передбачати мінімально двомулову систему з багатоконтурною зворотньою рециркуляцією активного мулу. Збільшення об’єму активного мулу в процесі очистки. Якщо його регулярно автоматично не видаляти, він буде відтікати з очищеними стічними водами. Відсутність обслуговуючого персоналу. Очистка стічних вод повинна відбуватись в автоматичному режимі. Це неповний перелік проблемних питань, які необхідно вирішити при створенні технології очистки малих об’ємів стічних вод. Великі очисні споруди не мають таких проблем, оскільки надходження стічних вод на великі ОС більш рівномірні.

Ще в каналізаційних мережах стічні води очищуються до 20%, вони розбавлені практично чистими баластними водами.Побутові стічні води змішуються з виробничими стічними водами, в яких, як правило, є нестача азоту та фосфору. Отже, такі стічні води поступають на великі очисні споруди у вигляді ідеального “коктейлю” для бактерій активного мулу. У мікроорганізмів активного мулу малих очисних споруд такого “щастя” немає. Спеціалісти в області очистки стічних вод знають, що малі очисні споруди повинні бути сконструйовані на більш високому технологічному рівні, чим великі ОС, оскільки повинні забезпечити необхідну якість очистки стічних вод у вищевказаних екстремальних умовах, без постійного обслуговуючого персоналу, з мінімальними затратами на їх експлуатацію (електричної, теплової енергії та т.п.). Іншими словами, малі очисні споруди, які очищують стічні води котеджу, повинні вирішуватись на більш високому технологічному рівні, ніж великі очисні споруди, наприклад, м. Парижа. Улюблена фраза деяких конструкторів малих очисних споруд – “…при розробці технології було використано досвід роботи великих очисних споруд…” – є абсурдною, оскільки вище перераховані складні умови очистки стічних вод на малих очисних спорудах, роблять неприпустимим конструювання їх по аналогії з великими, тим більше, шляхом їх геометричного зменшення. Часто автоматизацію очистки стічних вод називають “модою”. Ті, хто стверджує, що автоматизація процесів очистки на МОС не потрібна, що автоматизовані установки менш надійні, ніж прості установки, які працюють без автоматизації, як аеровані проточні септики, помиляються. Насправді під поняттям надійності МОС мається на увазі стабільність біологічних процесів очистки, яка є необхідною умовою стабільності роботи МОС і забезпечує необхідні високі показники очищених стічних вод. Інакше, неочищені стічні води при залповому припливі, перетечуть через установку, при цьому замуливши і пошкодивши дренажну систему. Це й буде ціна “простої та надійної” очисної установки. “Мерседес” – складна машина, але працює надійно, оскільки технологічні рішення, виконані на високому рівні з використанням надійних компонентів. Навпаки, “Жигулі” – проста машина, але при своїй надпростоті ламається часто. Отже “простота” у сучасному світі – це аргумент для бабусь з гуманітарною освітою. Щоправда, будь-яка складність повинна бути виправданою й спрямованою на досягнення головної мети, в нашому випадку – необхідній ефективності очистки, надійності роботи, економії електроенергії, експлуатації установок без постійного обслуговуючого персоналу. Візуальне визначення порушення біологічного процесу (помутніння очищених стічних вод, набухання мулу і т.п.) потребує 2-3-х недільної роботи на його відновлення, це ж біологічний процес. Без автоматизації обслуговуючий персонал тільки буде констатувати порушення роботи системи, і в ручному режимі намагатиметься виправити положення, а при автоматичному управлінні МОС система стабільно підтримує всі параметри біологічного процесу в необхідних межах.

 

Континуальний і дисконтинуальний способи очистки стічних вод

Розрізняють, як відомо, два способи обробки стічних вод – континуальний, коли стічні води обробляються, рухаючись з однієї зони очисних споруд в іншу, і дисконтинуальний (реактор SBR), коли стічні води проходять всі цикли очистки в одній ємності споруди шляхом чергування в ній умов: аерація, перемішування, відстоювання, відкачування очищених стічних вод і надлишкового активного мулу. Ці два способи мають свої переваги і свої недоліки. При континуальному способі неможливо утримувати необхідну концентрацію активного мулу в МОС в 5-6 г/л, що необхідно для окиснення підвищеної кількості жирів і СПАР, що надходять на установку, оскільки при залпових скидах стічних вод відбувається виніс активного мулу внаслідок підвищення швидкості висхідного потоку води у відстійнику. Серйозним недоліком континуального способу є залягання і наступне загнивання активного мулу у вторинних відстійниках. Відсутня ритмічність чергування процесів відновлення і окислення. При континуальному способі, в період мінімальних і максимальних притоків, порушується розрахунковий час обробки стічних вод у зонах очисних споруд. Налипання активного мулу на стінках вторинного відстійника з його спливанням на поверхню, внаслідок несанкціонованої денітрифікації, з наступним відтоком з очищеними стічними водами. Серйозною проблемою цієї системи є також необхідність видалення плаваючих забруднень з поверхні відстійників – жирів, частинок активного мулу і т.п. Дисконтинуальний спосіб (реактор SBR), не маючи зазначених проблем, має свої недоліки. Активний мул в системі, адаптований до стічних вод певного складу, для очистки наступної порції стічних вод, що надходять, потребує певного часу на адаптацію, протягом якого процес очистки значно погіршується. Як тільки відбудеться його часткова адаптація, у черговому циклі надходять нові стічні води і проблеми повторюються. В такій системі також не дотримано одного з основних законів інженерної хімії – процес повинен тривати настільки довго, наскільки це можливо. Оскільки реактори SBR розраховуються на чотиригодинний цикл очистки, протягом якого окислюються лише легкоокислювані органічні забруднення, ступінь очистки стічних вод недостатня. Процес нітрифікації відбувається після окиснення основної частини органіки, тому провести денітрифікацію, умовами перебігу якої є глибока нітрифікація і наявність органіки, що легко окиснюється, в дисконтинуальній системі не вбачається можливим, оскільки система замкнута, і легкоокислювальна органіка в ній вже відсутня. До позитивних якостей дисконтинуальної системи можна віднести можливість утримувати високу концентрацію активного мулу в системі без побоювання його виносу з установки, оскільки відстоювання стічних вод в таких системах відбувається в стані спокою, без руху очищуваних стічних вод. Наступною важливою перевагою є відсутність необхідності вирішувати проблему видалення плаваючих забруднень з поверхні відстійників, оскільки очищені стічні води відкачуються з реактора активації в кінці фази відстоювання з освітленого шару під рівнем води. Цей спосіб дозволяє зекономити на будівництві вторинного відстійника, оскільки аеротенк грає роль відстійника після відмикання аераторів і відстоювання, з наступним відкачуванням очищених стічних вод. Відповідно, з огляду на складність очистки малих об’ємів стічних вод, МОС повинні включати в себе переваги цих двох способів, але не мати їх недоліків.

Зворотна рециркуляція активного мулу

Для чого ж потрібна рециркуляція зворотного активного мулу? Це одна з головних умов хорошої роботи будь-якої системи біологічної очистки стічних вод, яка здавна використовується на ОС. Мул на початку ОС спочатку сорбує на себе органічні забруднення, а потім, по мірі оброблення стічних вод, рухаючись від приймальної камери до останнього реактора, окислює їх, а сам регенерується, стає “голодним”. Зворотній активний мул, потрапляючи в приймальну камеру ефективно окислює нові забруднення, які поступають на установку. Якщо ж не повертати активний мул з кінця в початок очисних споруд, то в кінці ОС активний мул буде самоокислятись, тобто гинути, оскільки йому необхідне харчування, а там органіка майже відсутня, а на початку ОС активний мул буде перевантажений, не буде ефективно “працювати”. Без рециркуляції зворотного активного мулу не буде відбуватись денітрифікація – видалення азоту шляхом відриву легкоокислюваною органікою стічних вод атомарного кисню від нітритів. При цьому газоподібний азот виділяється в атмосферу, тобто повертається “додому”. Оскільки амонійний азот окислюється до нітритів і нітратів лише після окислення основної частини органіки (особливість біологічного процесу), тобто в передостанньому і останньому реакторах, то єдиний шанс зустрітися нітритам і нітратам з легкоокислюваною органікою – це рециркуляція. Це не повний перелік аргументів необхідності рециркуляції активного мулу, за її допомоги відбувається також розбавлення токсичних для активного мулу забруднення, які поступають на очистку і т.п.

Продовжена аерація з процесами аерації і перемішування в реакторах, які відбуваються циклічно

При продовженій аерації з чергуванням аерації і перемішування в реакторах і віком активного мулу більше ніж 25 діб, розвиваються факультативні мікроорганізми, які активно беруть участь в процесах очистки, як у кисневих, так і в безкисневих умовах. Завдяки цьому збільшується кількість аеробного мулу в системі, культивуються бактерії, які нітрифікуються і денітрифікуються – в результаті ефективно видаляється біологічним шляхом азот і частково фосфор.

Видалення надлишкового активного мулу

Надлишковий активний мул необхідно регулярно видаляти. Твердження деяких конструкторів МОС про те, що в їх системах мул практично не утворюється і його достатньо видаляти раз в півроку, рівноцінно твердженню людини, що вона туалетом користується раз в півроку, при цьому добре харчуючись. Людина це та ж “бактерія”, тільки велика, біологічні процеси у неї протікають при перетравлюванні їжі подібно процесам, які протікають при окисленні органічних забруднень мікроорганізмами активного мулу. Лише “надлишковий активний мул людини”, тобто те, що вона залишає у відомих місцях, є “їжею” для мікроорганізмів активного мулу, іншими словами, бактерії активного мулу доокислюють те, що недоокислила людина. При біологічній очистці стічних вод мул наростає в кількості, яка визначається формулою. 0,3БПК + 0,7 З.Р. (завислих речовин). В перерахунку на 1 мешканця утворюється 1,5 л гравітаційно ущільненого надлишкового активного мулу на добу (близько 98% вологості). Для ефективної очистки стічних вод концентрація активного мулу в системі повинна бути в межах 5 – 6 г/л. Надлишок мулу необхідно з системи регулярно автоматично видаляти, оскільки при більшій концентрації активного мулу буде відбуватися повторне забруднення очищуваних стічних вод в період їх мінімального притоку на очистку, а при меншій – система не справиться з очисткою залпових (по органіці) надходжень стічних вод. Жодна міська очисна споруда не в змозі впоратися з такою концентрацією СПАР, жирів та дезінфікуючих розчинів, які надходять зі стічними водами на малі очисні споруди, наприклад, від котеджу під час прання білизни, приготування їжі або миття сантехніки та підлог.

Надмірне наростання активного мулу

При “захворюванні” мулу з якихось причин, він стає пригніченим, бактерії практично перестають окислювати забруднення і починають їх сорбувати, об’єм активного мулу різко збільшується, що призводить до порушення процесу очистки. Причин для цього може бути декілька: надходження на очистку стічних вод, і, відповідно, органіки, в кількості, яка перевищує проектну (активний мул не встигає окислити забруднення, які поступають); скид на очистку жирів і СПАР в кількості, яка перевищує ГДК (при цьому пластівці активного мулу огортають плівкою, яка перешкоджає поступленню кисню до бактерій активного мулу); скид на очистку стічних вод, які отримали токсичні для бактерій активного мулу речовини в кількостях, які перевищують ГДК приймання в міські каналізаційні мережі; скид на очистку стічних вод з температурою нижче +5 градусів, pH яка виходить за межі 6,5-8,5, підвищеної концентрацією солей Сl-  (понад 350 мг/л) і т.п. Неможна також влаштовувати перед МОС великих накопичувальних місткостей без аерації, оскільки там буде проходити анаеробний процес з виділенням сірководню, який має інгібуючий вплив на бактерії активного мулу МОС. На МОС можна скидати лише стічні води з показниками, які допускають їх приймання на міські очисні споруди, в іншому випадку необхідно передбачити передочистку.

Видалення азоту і фосфору біологічним шляхом

Одними з основних забрудників стічних вод є азот і фосфор, тому необхідно створити умови для одночасного видалення їх біологічним шляхом. Для цього необхідно забезпечити чергування аноксидних і оксидних умов в зонах МОС, з віком активного мулу більше ніж 25 діб. Необхідно передбачати 2-х стадійну нітрифікацію і денітрифікацію, зважаючи на складність цих процесів і концентрацій амонійного азоту, нітритів і нітратів, які різко змінюються, а також легкоокислюваної органіки в стічних водах, які поступають на очистку. Наприклад, якщо буде велика кількість амонійного азоту, він окислиться до нітритів, а потім до нітратів; тільки якщо при цьому не буде достатньої кількості легкоокислюваної органіки, процес денітрифікації не пройде в повному об’ємі і на відтоці не будуть забезпечені необхідні показники по азоту. Якщо ж установка має декілька зон очистки з багатоконтурною зворотною рециркуляцією активного мулу, то: по-перше, добре проходить нітрифікація, оскільки вона починається після окислення основної частини органіки, що провести в одному аеротенку неможливо, а по-друге – нітрити з нітратами рано чи пізно зустрінуться з легкоокислюваною органікою в умовах дефіциту кисню для проходження денітрифікації. Вилучення фосфору відбувається, в основному, завдяки видаленню надлишкового активного мулу, в якому він накопичується PP-бактеріями. У звичайному активному мулі міститься 1,5-2 % фосфору, а в мулі, який періодично піддається кисневим в безкисневих умовам, PP-бактеріями фосфор накопичується у великих кількостях (6-8 %). Надлишковий активний мул повинен видалятися автоматично з аеробної зони, оскільки фосфор, накопичений PP-бактеріями в аеробній зоні, потрапляючи в безкисеневі умови, переходить в розчинений стан.

Автоматизація процесів біологічної очистки на МОС

В проспектах деяких виробників МОС автоматизацію очистки стічних вод називають «модою». Ті, хто стверджує, що автоматизація процесів очистки на МОС не потрібна, що автоматизовані установки менш надійні, ніж прості установки, що працюють без автоматизації як проточні септики, що аеруються, мають примарне уявлення про біологічну очистку стічних вод. Насправді під поняттям надійності МОС розуміють стабільність біологічних процесів очистки, що протікають, які є необхідною умовою стабільності роботи ОС, що забезпечує потрібні високі показники очищених стічних вод. Яким основним вимогам повинна відповідати мала очисна споруда (потужність від 1,5 до 1000 м3/добу), щоб забезпечити якісну очистку стічних вод, без постійного обслуговуючого персоналу, в умовах зростаючих цін на енергоносії? МОС повинні бути сконструйовані за наступними принципами, і, відповідно, за цими критеріями повинні бути оцінені: 1. Мати переваги континуальної і дисконтинуальної систем очистки, але не мати їх недоліків. 2. Затримувати та подрібнювати грубі нечистоти, що надходять зі стічними водами. 3. Наявність системи самоочистки сітки затримання грубих нечистот в ПК. 4. Забезпечувати прийом залпового скиду стічних вод без виносу мулу з установки з очищеними стічними водами. 5. Система біологічної очистки МОС повинна бути мінімально п’ятиступенева, з триконтурною зворотною рециркуляцією активного мулу. 6. В технології повинна бути закладена мінімально двомулова система. 7. Гідравлічна система МОС повинна забезпечувати вирівнювання залпових надходжень стічних вод і багатоконтурну зворотну рециркуляцію з інтенсивністю, пропорційною кількості стічних вод, що надходять. 8. Забезпечувати видалення азоту біологічним шляхом, створюючи умови для проходження двоступінчатого процесу нітрифікації-денітрифікації. 9. Автоматично видаляти надлишковий активний мул. 10. Автоматично підтримувати необхідну концентрацію активного мулу в системі з можливістю її коригування. 11. Мати автоматизовану систему аеробної стабілізації і зневоднення надлишкового активного мулу без додавання флокулянтів. 12. Автоматично перемикатися в економічні режими роботи при зміні кількості стічних вод, що надходять на очистку, з метою економії електроенергії, ресурсу роботи електрообладнання і вирівнювання біологічного процесу при тривалій відсутності надходження стічних вод. Перемикатися в форсажні режими при надходження стічних вод в кількості, що перевищує розрахункову. 13. Застосовувати датчики рівня високого ступеня надійності з системою самоочистки. 14. Вивід на монітор контролера основних параметрів роботи установки з можливістю їх коригування в реакторах: часу аерації, перемішування, відстоювання, відкачування очищених стічних вод, – бажано через модемний зв’язок. 15. Мати сигналізацію порушення роботи установки в початковій фазі для того, щоб вжити заходів до того, як виникне аварійна ситуація. 16. Можливість ремонту або заміни будь-якого вузла, без зупинки роботи очисної споруди.

Застосування нових гідропристроїв і процесів в МОС

Для створення керованої саморегульованої гідро-пневмо-біологічної системи необхідне створення і застосування абсолютно нових саморегульованих і керованих гідропристроїв зважаючи, як відзначалось вище, на складність утримання стабільного біологічного процесу, сильної нерівномірності надходження стічних вод на МОС (як по кількості, так і по складу забруднень), надходженню токсичних для мікроорганізмів активного мулу (СПАР, дезрозчини, солі марганцю при промивці водяних фільтрів і т.д.). Ці пристрої повинні дозволити: – утримувати певні рівні в зонах установки з ціллю створення акумулюючих об’ємів для прийняття залпових надходжень стічних вод; – забезпечувати рециркуляцію мулової суміші між реакторами пропорційно до кількості які надходять на очистку стічних вод; – відкачувати очищені стічні води після відстоювання і гарантувати непотрапляння у відтік плаваючих речовин і частинок активного мулу; – забезпечувати об’єднання декількох біологічних процесів в рамках одної споруди.

МОС, що пропонуються на ринку країн СНД

Оскільки замовників часто намагалися ввести в оману заздалегідь невірною інформацією, то вони вже не вірять нікому, і стають спеціалістами за потребою, вивчаючи конструкції МОС і принципи очистки стічних вод. Метою цієї статті є надання інформації про МОС, а замовник нехай сам розбереться, доповнивши своє знання інформацією з інших джерел, і тоді вирішить, якій технології надати перевагу. Великий «секрет» зі своїх технологій роблять, як правило, фірми, що випускають найпримітивніші МОС. Вони розуміють, що така система працювати не буде. Малі очисні споруди, що існують на ринку, можна розділити на три групи. Перша – системи, які відповідають усім основним вимогам, що відносяться до малих очисних споруд – системи, які працюють в режимі продовженої аерації, де управління процесом біологічної очистки стічних вод відбувається за допомогою контролера з розділенням фаз очистки (що являється оптимальним для малих очисних споруд), системи, які автоматично регулюють потужність в залежності від кількості стічних вод, що надходять, мають акумулюючий об’єм, для прийняття залпового скиду поступаючих на установку стічних вод, систему автоматичного видалення, аеробної стабілізації і зневоднення надлишкового активного мулу, мають систему сигналізації порушення роботи установки і т.д.  До таких малих очисних споруд на сьогоднішній день можна віднести тільки установки BIOTAL, що мають двомулову семиступінчату очистку. До другої групи МОС відносяться системи, в яких вирішено лише частину вищезгаданих технологічних задач. До третьої групи МОС відносяться системи, в яких не вирішено основні технологічні задачі, які необхідні для якісної очистки малих об’ємів стічних вод. До цієї групи відносяться також МОС, в яких скомбіновано анаеробні і аеробні зони очистки, оскільки при перетіканні стічних вод з анаеробної зони в аеробну і навпаки, анаеробні і аеробні бактерії знаходяться в пригніченому стані, так як вони не здатні співіснувати в невластивих їм умовах, а для їхньої адаптації необхідно 5-7 діб. Тому системи, побудовані на такому принципі, не ефективні. МОС другої і третьої груп, як правило, мають у всіх зонах очистки однаковий рівень стічних вод, що обробляються, тобто гідравлічно сполучені, працюють як проточні, що приводить до викиду з відстійника активного мулу при залповому надходженні на установку стічних вод. Необхідна швидкість висхідного потоку, для ефективного відстоювання у вторинному відстійнику, повинна вимірюватися долями міліметра в секунду. А в таких установках, наприклад, при залповому надходженні стічних вод у кількості 0,2 м3 (спорожнення ванни), на установку продуктивністю 1,5 м3/добу, швидкість висхідного потоку у вторинному відстійнику буде в межах 10 мм/с, що призведе до виносу активного мулу з установки з наступним виходом з ладу дренажної системи. Саме несанкціонованим виносом з установки надлишкового активного мулу з очищеними стічними водами в таких системах вирішують питання «видалення надлишкового активного мулу». Після цього, звісно, можна стверджувати, ігноруючи загальновідомі закони природи, що надлишковий активний мул в таких установках не утворюється, або що його достатньо видаляти раз на рік. Природа розумніша за нас, і якби це було можливо, то людину б Всевишній створив без необхідності займатися не зовсім приємною справою – ходити в туалет. Такі установки працюють без автоматизації, як то кажуть «на повну», незалежно від того, надходять стічні води на установку чи ні, що призводить до проблем, що були висвітлені вище. При зміні кількості стічних вод, що надходять такі установки порушується, як відмічалося вище, розрахунковий час обробки стічних вод в окремих зонах установки. Гірше за все те, що коли збільшується кількість стічних вод, що надходять на установку, час обробки стічних вод не збільшується, як це необхідно для забезпечення потрібної очистки, а зменшується. Це одні з багатьох проблем таких «дешевих, простих і надійних» систем очистки стічних вод. До цього можна додати ще те, що такі установки не набагато дешевші за установки, що відносяться до першої групи, а якщо до цього додати перевитрату електроенергії в період відсутності надходжень на установку стічних вод і забивання Вашого дренажу, то ця дешевизна буде «золотою».

Технологія BIOTAL®

Для очистки стічних вод не повинні використовуватися методи, що порушують структуру води і змінюють її біологічну активність. Очищені стічні води за своїми властивостями повинні наближатися до природніх. Саме таке завдання і ставилося при створенні технології BIOTAL, оскільки при такій очистці очищену стічну воду можна повернути у вторинний водогін, зекономивши питну воду, вартість якої зростає в залежності від забруднення джерел водопостачання знову ж таки неочищеними або погано очищеними стічними водами. При розробці технології BIOTAL були враховані переваги і недоліки континуальної і дисконтинуальної систем, вона має їх достоїнства, але не має їх недоліків. Оскільки вище згадана технологія   створювалась   практично з «нуля», не беручи за основу жодну іншу, то і недоліків від інших технологій у неї немає, були, щоправда, свої, але по мірі того, як вони проявлялися, намагався їх вирішувати шляхом принципово нового підходу до їх вирішення. Це призвело до створення ряду нових гідро автоматичних пристроїв: сифонного ерліфта, керованого сифону, керованого ерліфта, реверсного ерліфта, а також нових технологічних споруд: ПК-денітрифікатора, 3-ступінчатого реактора SBR, біофільтра – тонкошарового відстійника. Усі перераховані вище пристрої і споруди запатентовано, на них подано міжнародні патентні заявки. Ці пристрої і споруди відносяться до розряду наднадійних, оскільки там нічому ламатися – немає рухомих частин, а керування цими пристроями відбувається за допомогою електромагнітних клапанів, що подають на них повітря згідно одному з 5 режимів, в які установка автоматично перемикається залежно від кількості стічних вод, що надходять, по команді контролера MITSUBISHI. Електромагнітні клапани АSCО (Голландія) мають величезний ресурс, що вимірюється мільйонами циклів включання, для технології BIOTAL – це 30-50 років роботи установки. Автоматика установки BIOTAL збирається з заводських модулів провідних світових виробників – Mitsubishi, Moeller і т.п. Навіть на найменші установки BIOTAL встановлюється автоматика, зібрана з заводських блоків вказаних фірм з монітором, на який виведені основні параметри очистки МОС. Цей блок управління дорожчий, ніж блок управління, виготовлений напівкустарним способом під конкретну установку, але ступінь надійності такого блоку управління значно вища, та й сервісна бригада легко виправить таку автоматику, замінивши на місці компонент, що вийшов з ладу. На всіх установках BIOTAL дублюються датчики рівня. Після введення системи самоочистки датчиків, їх відмови, за останній рік, ще не траплялися. Мало того, що датчики рівня дублюються, вони через програму контролера зав’язані логікою вторинного дублювання: по принципу – якщо верхній датчик в реакторі замкнутий, а нижній – ні (що свідчить про його відмову), то система показники нижнього датчика «ігнорує» (при цьому контролером фіксується неполадка з відображенням на моніторі; при необхідності інформація про це може відправлятися через модемний зв’язок сервісній службі). Оскільки навіть найменша установка BIOTAL має вихід на модем, її можна під’єднати  до системи «розумний дім» (звичайно, якщо така система є у замовника). Правда, особливої потреби підключати котеджні установки до зовнішніх мереж через модем немає, оскільки система працює надійно, і компресори з датчиками дублюються, але якщо у Вас колись з’явиться таке бажання, то достатньо лише купити кабель до контролера установки і підключити її через модем. В результаті вийшла повністю автоматизована, 8-ми ступенева, 3-х мулова, самокерована гідро-пневмо-біологічна система, з чотириконтурною зворотною рециркуляцією активного мулу. Необхідність створення такої системи була продиктована тим, що для ефективної біологічної очистки співвідношення органіки, азоту і фосфору в стічних водах, що надходять на очистку повинно бути, як вказувалося вище, в пропорції 100:5:1, що в реальності ніколи не буває. Тому бактерії активного мулу будуть залишати забруднення, які вони «недоїли», що виходять за рамки вказаних пропорцій. Багатоконтурна рециркуляція і багатоступінчастість системи дозволяють цим «залишкам», що циркулюють у складі зворотного активного мулу, «зустрічатися» з стічними водами, що щойно надійшли, в яких органіка, азот і фосфор коливаються то в менший, то в більший бік від вказаного співвідношення. Таким чином, мікроорганізми активного мулу, що поїдають вказані забруднення у звичному для себе співвідношенні, будуть кожний цикл рециркуляції «доїдати» ці «залишки».

 

В установці BIOTAL створені умови для одночасного видалення азоту і фосфору біологічним шляхом. Для цього забезпечено чергування аноксидних і оксидних умов при віці активного мулу більше ніж 25 діб. При цьому розвиваються факультативні мікроорганізми, що беруть активну участь в процесах очистки, як в кисневих, так і в без кисневих умовах. Завдяки цьому збільшується кількість аеробного мулу в системі і ефективно видаляються біологічним шляхом азот і фосфор. Надлишковий активний мул в установці BIOTAL видаляється автоматично з аеробної зони, оскільки фосфор, накопичений PP-бактеріями в аеробній зоні, потрапляючи в безкисневі умови, переходить в розчинений стан. З огляду на великий вік активного мулу (більше ніж 25 діб), і, відповідно, сильної його мінералізації, а також тривалої достабілізації в муловій місткості – стабілізаторі, зневоднення надлишкового мулу в установці BIOTAL здійснюється без додавання флокулянтів. Установка BIOTAL автоматично перемикається в одну з 6 програм: форсажного, максимального (при надходженні стічних вод в кількості, що перевищує проектну), нормального і в три програми економічного режимів, в які система автоматично перемикається (в залежності від часу відсутності надходження на установку стічних вод: 2 години, 1 добу і 7 діб). Наприклад, при відсутності надходження стічних вод на МОС більше ніж 7 діб, система переходить, відповідно після 2-го економічного режиму, в 3-й, з економією електроенергії і ресурсу компресорів, насосів і електроклапанів до 70%. Установки BIOTAL продуктивністю від 10 до 1000 м3/добу Розглянемо принципову технологічну схему установки BIOTAL (див. схему) продуктивністю від 10 до 1000 м3/добу. В розрахунки ми закладаємо 300 л/добу на одну людину, більшість же компаній розраховують свої МОС виходячи з 200 л/добу, що є недостатнім (див. СНіП). Установка BIOTAL складається з: приймальної камери-денітрифікатора (ПК-Д) з нержавіючою сіткою з двостороннім барботажем повітрям, для затримання грубих нечистот; триступеневого реактора SBR; аерованого циркуляційного самопромивного біологічного фільтра з комірчастим пластиковим завантаженням, поєднаного з тонкошаровим відстійником (БФ-ТО); контактного резервуара і мулової ємності-аеробного стабілізатора надлишкового активного мулу з системою зневоднення. Система працює по принципу «розділяй і володарюй», оскільки, згідно загальновідомих принципів біологічної очистки стічних вод, ідеальна очистка – це 7 послідовно сполучених аеротенків (дані літератури). В цьому випадку в кожному ефективно працюють певні групи мікроорганізмів, між якими не відбувається конкуренції оскільки різні їх групи ефективно працюють у вузьких межах концентрацій забруднень, які знижуються в процесі очистки, по ходу руху стічних вод, що оброблюються, від ПК-Д до КР, тобто вода оброблюється ступінчасто. Лише в установці BIOTAL гідравлічний зв’язок між ПК-Д і 1-м реактором SBR, між 2-м і 3-м реакторами SBR, між 3-м реактором SBR і біофільтром-тонкошаровим відстійником, а також між біофільтром-тонкошаровим відстійником і контактним резервуаром, періодично переривається по програмі, шляхом відключення пристроїв, що забезпечують цей зв’язок. Гідравлічний зв’язок здійснюється між: ПК-Д і SBR-1 – насосами подачі, SBR-1 і SBR-2 – гідравлічним перетоком, SBR-2 і SBR-3 – керованими ерліфтами або реверсними ерліфтами, між SBR-3 і БФ-ТВ – керованим сифоном або сифонним ерліфтом і, нарешті, між БФ-ТВ і КР гідравлічним перетоком. В процесі ступінчастого переміщення очищуваних стічних вод від зони до зони, очистка відбувається поетапно в 6-8 фазах в рамках однієї з 6 програм, при чому в економічних режимах склад фаз змінюється – не відкачуються очищені стічні води і не видаляється надлишковий активний мул. Система BIOTAL має три мулові системи: в ПК-Д, в 3-х ступінчастому реакторі SBR і БФ-ТВ і здійснюється 4 – х контурною рециркуляцією зворотного активного мулу – з SBR-2 в SBR-1, з SBR-3 в ПК, з SBR-3 в SBR-1, з БФ-ТВ і з КР в ПК. Така побудова технології дозволила утримати в балансі тримулову систему, оскільки перекачування стічної суміші, в процесі очистки, з ПК в SBR-1, з SBR-3 в БФ-ТВ і з БФ-ТВ в КР відбувається після циклів відстоювання відповідно – в ПК, SBR-3 і БФ-ТО, з частковим змішуванням мулів цих споруд в процесі рециркуляції перед циклами відстоювання. Очистка стічних вод на установці BIOTAL відбувається в такому порядку: 1. стічні води, що щойно надійшли на установку, попередньо оброблюються в приймальній камері-денітрифікаторі; 2. стічні води, що надійшли в попередньому циклі, – в 1-му і 2-му реакторах SBR; 3. в 3-му реакторі SBR оброблюються стічні води, що надійшли на установку два цикли назад; 4. в біологічному фільтрі – тонкошаровому відстійнику – стічні води, що надійшли на очистку три цикли назад; 5. в контактному резервуарі обробляются стічні води, що надійшли на установку чотири цикли назад. Стічні води, що очищуються, під час цього процесу ступінчасто переміщуються від першого до останнього ступеня очистки МОС, шляхом періодичного гідравлічного сполучення цих ступенів, з допомогою гідро-автоматичних пристроїв.

Технологічна схема установки BIOTAL від 10 до 2400 м3/добу

Установка BIOTAL включає вісім зон обробки стічних вод: 1. нержавіюча сітка, яка захищає насос подачі стоків з ПК-Д в SBR-1 від грубих нечистот; 2. приймальна камера-денітрифікатор; 3. реактор SBR першого ступеня; 4. реактор SBR другого ступеня; 5. реактор SBR третього ступеня; 6. самопромивний аерований біологічний фільтр; 7. тонкошаровий відстійник; 8. контактний резервуар; і дві зони обробки надлишкового активного мулу: 9. аеробний стабілізатор надлишкового активного мулу; 10. Установка зневоднення. Стічні води, позбавлені від грубих нечистот на автоматизованій ступінчатій решітці, перетікають в приймальну камеру-денітрифікатор (ПК-Д), що працює в режимі реактора SBR, як накопичувач, що приймає нерівномірний скид стічних вод, що надходять, і денітрифікатор першого ступеня. В приймальній камері-денітрифікаторі знаходяться: самоочищувані нержавіючі сітки з двостороннім барботажем для затримання і розбивання дрібних нечистот, системи аерації і перемішування, електродні датчики рівня, що самоочищуються, і насоси перекачки в 1-й реактор SBR. Стічні води, що надійшли в приймальну камеру денітрифікатор, змішуються з зворотним активним мулом з третього реактора, що містить нітрити і нітрати. В умовах режиму перемішування відбувається процес денітрифікації з подвійним ефектом – денітрифікація з відривом газоподібного азоту і окислення органічних забруднень стічних вод, що надходять, киснем, відщепленим від нітритів в процесі денітрифікації. В ПК-Д автоматично підтримується необхідна концентрація активного мулу шляхом зміни висоти встановлення насоса перекачування попередньо очищених в ПК стічних вод. Цей насос, перекачуючи мулову суміш в SBR-1 після відстоювання ПК-Д, одночасно відкачує надлишковий активний мул з ПК-Д до рівня всмоктування насоса. Піднімаючи чи опускаючи насос перекачки, можна регулювати необхідну концентрацію активного мулу в ПК-Д. Попередньо очищені в ПК-Д стічні води перекачуються насосом в 1-й реактор SBR. Реактор SBR-1 гідравлічно сполучений перетоком П-1 з реактором SBR-2. В SBR-1 і SBR-2 циклічно здійснюються аерація і перемішування з рециркуляцією активної суміші між ними. В реакторі SBR-1 відбувається другий ступінь денітрифікації в циклі перемішування. Оскільки в SBR-2 відбувається процес нітрифікації першого ступеня і зворотний рециркуляційний мул з SBR-2 в SBR-1 містить достатню кількість нітритів, а в SBR-1 є ще достатня кількість органіки, що легко окислюється. Денітрифікацію можна провести більш глибоко перевівши аератори SBR-1 в режим перемішування – прикривши частково повітря, що на них подається. В цьому випадку другий ступінь денітрифікації буде проходити в SBR-1 і в період аерації SBR-2, тобто практично протягом усіх циклів очистки. Після обробки стічних вод в реакторах SBR-1 і SBR-2, вони перекачуються керованими ерліфтами в реактор SBR-3, при цьому вони віддувають назад в SBR-2 піну, що захищає мікроорганізмів активного мулу реактора SBR-3 від негативного впливу сапонатів. Під час роботи керованих ерліфтів, що перекачують мулову суміш з другого в третій реактор SBR, здійснюється зворотна рециркуляція активної суміші з 3-го реактора в реактор SBR-1 і ПК-Д. Реактор SBR-3 працює спочатку як аеротенк, де відбуваються процеси окислення органіки, що важко окислюється, і другий ступінь нітрифікації, а потім, після відключення аераторів і ерліфтів, починає працювати як вторинний відстійник. В реакторі SBR-3 відбуваються послідовно аерація, відстоювання і наступна відкачка керованим сифоном очищених стічних вод на БФ-ТВ, і відкачка надлишкового мулу в аеробний стабілізатор надлишкового активного мулу з подальшою його подачею (після стабілізації) на зневоднення. В період аерації SBR-3 відбувається аерація центральної частини завантаження БФ-ТВ, цим створюється ерліфтний ефект в комірчастому завантаженні, що призводить до рециркуляцій доочищуваних стічних вод за наступним принципом: в тих комірках, в які потрапляє повітря, відбувається (за рахунок ерліфтного ефекту) рух води вгору, а в тих комірках завантаження БВ-ТВ, куди повітря не потрапляє, вода рухається згори-донизу. Пластикове завантаження БФ-ТВ вкрите біоплівкою, тільки та її частина, в яку потрапляє повітря, працює на окислення (доокислення важкоокислюваної органіки і нітрифікація 3-го ступеня), а комірки пластикового завантаження БФ-ТВ, куди повітря не потрапляє – працюють як денітрифікатор 3 – го ступеня. Очищені стічні води з третього реактора SBR скидаються в нижню частину БФ-ТВ, після зупинки аерації БФ-ТВ, відстоювання і відкачки надлишкового мулу з БФ-ТВ. Очищені стічні води, рухаючись знизу-доверху в БФ-ТВ, витісняють доочищені стічні води з БФ-ТВ в КР через комірки пластикового завантаження, яка в цьому випадку починає працювати не як пластикове завантаження БФ, а як тонкошаровий відстійник. Цим забезпечується ефект затримання зважених речовин в 5 разів вищий, ніж при класичному відстоюванні (дані літератури і реальний досвід). В свою чергу, доочищені в БФ-ТВ стічні води, що витісняються, перетікають через гідравлічний перетік в нижню частину КР на знезаражування, звідки витісняють на відтік з установки доочищені і знезаражені стічні води.

Технологічна схема установки BIOTAL від 1,5 до 10 м3/добу

Установка BIOTAL (вид зверху)

Технологія установок BIOTAL потужністю від 1,5 до 10 м3/добу, розміщена в одному циліндричному корпусі, вирішена простіше, хоча і вирішує основні технологічні задачі. Це шестиступенева, двомулова система з триконтурною рециркуляцією зворотного активного мулу, що працює за однією з шести програм, які автоматично переключаються залежно від кількості стічних вод, що надходять на очистку. Установки від 1,5 до 10 м3/добу виготовляються 4-х типів: 1. Установки BIOTAL-СТАНДАРТ містять аеровану нержавіючу сітку затримання грубих нечистот, триступеневий реактор SBR і третинний відстійник-накопичувач очищених стічних вод. При цьому варіанті необхідно влаштовувати окремий муловий колодязь для утилізації видаленого надлишкового активного мулу; 2. Установки типу BIOTAL-КОТЕДЖ обладнані блоками зневоднення надлишкового активного мулу, тому в цих установках немає потреби в окремому муловому колодязі, оскільки надлишковий активний мул видаляється в муловий мішок. 3. Установка BIOTAL-КОМФОРТ – в цьому варіанті установка має стабілізатор надлишкового активного мулу, перед подачею його на зневоднення. Даний тип установки призначений для очистки стічних вод з підвищеним вмістом органічних речовин (кафе, офісні будівлі, АЗС і т.п.). Аеробна стабілізація видаленого надлишкового активного мулу дозволяє більш ефективно провести його зневоднення. При цьому варіанті відпадає необхідність в окремому муловому колодязі для видаленого надлишкового активного мулу; 4. Установка BIOTAL-СТАНДАРТ-БІО являє собою стандартний варіант до якого включено біологічний фільтр-тонкошаровий відстійник, розміщений в третинному відстійнику-накопичувачі очищених стічних вод. Застосовується у випадках, якщо до очищених стічних вод ставляться підвищені вимоги (наприклад, скид води у водоприймач з підвищеними вимогами) і т.п. Для даного типу установки необхідно влаштовувати окремий муловий колодязь для утилізації видаленого надлишкового активного мулу; 5. Установка BIOTAL-ЕКСКЛЮЗИВ, установка з «повним фаршем». В цей варіант установки включено аеробний стабілізатор надлишкового активного мулу, блок зневоднення мулу та біологічний фільтр-тонкошаровий відстійник. Ідеально підходить для складних об’єктів з підвищеним складом органічних забруднювачів (кафе, ресторани і т.п.). При цьому варіанті нема необхідності у влаштуванні мулового колодязя, вся технологія розміщується в одному корпусі установки і встановлюється в один колодязь. В кожній з перерахованих установок є можливість встановити насос відкачки очищеної води – у біологічному фільтрі-тонкошаровому відстійнику чи третинному відстійнику-накопичувачі очищеної води (в залежності від типу установки), тому немає потреби додатково влаштовувати резервуар для чистої води. В установках 2-го, 3-го і 5-го типів необхідно передбачати люк більшого розміру для видалення зневодненого мулу, або монтувати установку глибше на 50 см з метою збільшення простору для видалення мулу – в такому випадку можна використовувати стандартний каналізаційний люк.

Установка біологічної очистки стічних вод BIOTAL-MPD

Установка біологічної очистки стічних вод BIOTAL-MPW

Установка BIOTAL від 1,5 до 10 м3/добу являє собою круглий пластиковий резервуар, розділений перегородками на зони очистки. Установка включає сім зон обробки стічних вод: 1. сітка для затримання грубих нечистот; 2. реактор SBR першого ступеня; 3. реактор SBR другого ступеня; 4. реактор SBR третього ступеня; 5. самопромивний аерований біологічний фільтр; 6. тонкошаровий відстійник; 7. накопичувач очищених стічних вод – контактний резервуар; і дві зони обробки надлишкового активного мулу: 8. аеробний стабілізатор надлишкового активного мулу; 9. блок зневоднення. Стічні води надходять в приймальну камеру, що являє собою велику нержавіючу сітку, яка розташована на певній відстані від дна SBR-1. Під нею встановлено аератор, який, одночасно з аерацією реактора SBR-1, проводить аерацію сітки, розбиваючи грубі нечистоти, що в ній знаходяться та перешкоджаючи її забиванню. Вода, позбавлена грубих нечистот, стікає в реактор SBR-1, куди також подається ерліфтами зворотний активний мул з реакторів SBR-2 і SBR-3. В зоні I стічна вода частково біологічно очищується, піддаючись багаторазовим, таким, що циклічно повторюються, процесам аерації і перемішування при дефіциті повітря, завдяки чому тут також відбувається процес денітрифікації при наявності нітритів і нітратів, що надійшли зі зворотним активним мулом з SBR-2 і SBR-3 і легкоокислюваної органіки, що надійшла зі свіжими стічними водами. Стічні води, що пройшли обробку в SBR-1, перетікають самотоком в SBR-2, куди також віддувається реверсними ерліфтами, при перекачуванні мулової суміші в SBR-3, піна, що захищає SBR-3 від негативного впливу сапонатів. В SBR-2, аналогічно з SBR-1, мулова суміш піддається багаторазовим, циклічно повторюваним, процесам аерації і перемішування. Оскільки в SBR-1 окислюється понад 50% органіки, то в SBR-2, паралельно з подальшим окисленням органіки, починається процес нітрифікації. По мірі окислення органіки процес нітрифікації починає домінувати. Частково очищені стічні води з SBR-2 перекачуються реверсними ерліфтами в SBR-3. В SBR-3 відбувається окислення важкоокислюваної органіки і нітрифікація. Процес очистки ведеться так, щоб окислення амонійного азоту відбувалося переважно до нітритів (редокс-потенціал – до 100), що дозволяє провести швидше і ефективніше денітрифікацію в SBR-1 (ланцюжок редукції нітритів до газоподібного азоту в цьому випадку коротший, ніж від нітратів). В SBR-3 мулова суміш піддається аерації з наступним відстоюванням і відкачкою очищених стічних вод сифонним ерліфтом в аерований біологічний фільтр-тонкошаровий відстійник на доочистку. Перед відкачкою очищених стічних вод з SBR-3 в БФ-ТВ відбувається відкачування надлишкового активного мулу з SBR-3 в аеробний стабілізатор, з БФ-ТВ в SBR-2 і з аеробного стабілізатора в мулові мішки на зневоднення, при цьому мулова вода стікає в SBR-2. Після завершення циклу відстоювання в SBR-3 і відкачки надлишкового активного мулу, здійснюється відкачка очищених стічних вод з SBR-3 на БФ-ТВ, де раніше очищені стічні води піддаються доочистці. Очищені стічні води, що відкачані з SBR-3, надходять в нижню частину БФ-ТВ, витісняючи при цьому раніше доочищені стічні води в напрямку знизу-вгору. При цьому аерація в БФ-ТВ не відбувається і пластикове завантаження, що раніше грало роль комірчастого завантаження біофільтра, починає грати роль похилих пластин тонкошарового відстійника, ефективно затримуючи дрібні зважені речовини. Доочищені стічні води відтікають з установки. При необхідності насосного відкачування доочищених стічних вод, з огляду на високий рівень ґрунтових вод, насос встановлюється над завантаженням БФ-ТВ, де накопичуються доочищені стічні води. Хотіли б також відреагувати на наступні докори на адресу технології BIOTAL: – “установки BIOTAL до 6 м3/добу необхідно розміщувати в з/б колодязях, а інші установки мають корпус з комірчастого товстого пластику, що дозволяє їх монтувати просто в землю.” Річ у тім, що жоден пластик, а тим більше комірчастий, сировиною для якого є поліпропілен без пластифікаторів, що застосовується на багатьох установках, не в змозі протистояти плавунам і зміщенню землі внаслідок проїзду біля змонтованої установки автомобіля, тим більше, що поліпропілен без пластифікаторів дуже крихкий при низьких температурах. До цього необхідно додати, що при високому рівні ґрунтових вод, особливо при відкачці стічної води з установки під час її ремонту, її може вирвати за рахунок виштовхуючої сили Архімеда. Доводилося бачити, при будівництві АЗС, вирвані виштовхуючою силою на поверхню землі металеві порожні резервуари, які недостатньо привантажили з/б конструкціями. Вага привантаження повинна бути більша, ніж ця виштовхуюча сила (вага об’єму води, витісненого тілом – закон Архімеда). Установка – це той самий резервуар, тільки легший і слабший. Правда, може фірмі-виробнику такого обладнання вдалося «спростувати» цей закон, тоді нехай нададуть «розрахунки». Якщо говорити серйозно, то з/б колодязь – це невелика і виправдана інвестиція, оскільки розплатою за таку «економію» (при монтажі обладнання просто в землю) буде ваша розчавлена установка, ціна якої не може зрівнятися з ціною цього з/б колодязя. До цього також можна додати, що цим економиться територія, оскільки по розміщеній в з/б колодязі установці можна буде ходити і навіть їздити автомобілем.

  

Установку BIOTAL , що виготовляється з найкращого в Європі німецького пластика фірми SIMONA, так само можна встановлювати в землю без з/б кілець, оскільки статично вона не менш міцна, ніж інші установки. Круглий корпус плюс якісний пластик з пластифікатами, нехай навіть меншої товщини, він приблизно статично однаковий і витримає таке ж навантаження, що й комірчастий пластик, що застосовується при виготовленні інших установок. Ми встановлюємо установки в з/б колодязях, тому що звикли робити все ґрунтовно і надовго. – Наступний докір в бік технології BIOTAL полягав в тому, що компресори і автоматика встановлюються не в самій установці, як у деяких виробників, а в підвалі споруди, гаражі чи підсобному приміщенні, що, нібито, дорожче. Якщо говорити про здорожчання, то воно буде до 100 у.о., це неважко підрахувати: відстань від споруди до установки зазвичай 5 – 15 метрів. Вартість труби РР 20 мм, плюс труба 110 мм в якості кожуха, а траншею від будинку до установки в будь-якому випадку необхідно копати. Такі невеликі додаткові затрати вам окупляться сторицею. Компресори, встановлені в підвалі, по-перше, відкачують і подають на установку з підвалу тепле повітря, що сприятливо впливає на біологічний процес в зимовий час, оскільки при зниженні температури мулової суміші нижче 12 градусів біологічний процес різко погіршується, а при 5 градусах практично припиняється. Одночасно з подачею повітря на установку, компресори здійснюють примусову вентиляцію підвалу або іншого приміщення, в якому вони розміщені. Що ж стосується автоматики, то існує значна небезпека появи конденсату всередині автоматики з наступним окисленням контактів (оскільки, як відомо, парі жодних перепон не існує, та й для контролю роботи МОС в зимовий період доведеться з лопатою йти відгрібати сніг з кришки своєї установки). Якщо ж автоматика розміщена у підвалі, то для контролю роботи установки достатньо просто туди спуститися. До вищеназваного можна додати й те, що розміщувати електрообладнання, в нашому випадку – компресори і автоматику на 220 В там, де можливе затоплення водою, взагалі заборонено. Це може призвести до загибелі людей, а також виведе з ладу автоматику і компресори. Затоплення установки відбудеться при забиванні дренажу, яке, як правило, відбувається при тривалому відімкненні електроенергії, що призводить до відтоку з установки неочищених стічних вод з активним мулом. Автоматика і компресор в інших установках знаходяться безпосередньо над рівнем води, і, звичайно, при підйомі цього рівня відбудеться коротке замикання, з усіма наслідками. От і уся правда про «переваги і економічну вигоду» розміщення компресорів і автоматики в самій установці. Копійчана вигода і – небезпека для життя, скорочення строку роботи дорогого обладнання і, відповідно, надійності системи. Крім того, як рішення цієї проблеми, фірма “UKRBIOTAL” з початку 2010 року приступила до виготовлення установок BIOTAL з боксом-рекуператором, який дозволяє розмістити електрообладнання не в корпусі самої установки, а над нею. Це дає ряд переваг: – корпус бокса-рекуператора повністю гідроізольований, а його верхня грань знаходиться вище кришки самої установки, тому при аварійному затопленні станції вода не потрапляє на електрообладнання і не пошкодить його; – за рахунок спеціальної конструкції бокса-рекуператора, повітря, що поступає в бокс ззовні, перед всмоктуванням в компресори нагрівається на 10-15 оC; – компресори не всмоктують вологе відпрацьоване повітря, яке після аерації уже не містить кисню, з самої установки, а всмоктують свіже повітря ззовні. Не зважаючи на високий технічний рівень установки BIOTAL, а також використання для її виготовлення компонентів провідних світових виробників, повну автоматизацію і тривалий термін гарантії, вартість її не тільки не перевищує вартість установок, що є на ринку і не вирішують вищенаведених технологічних задач, але іноді і нижча. Це стало можливим завдяки серійності виготовлення, модернізації виробництва і технології. Близько 6000 виготовлених та ефективно працюючих установок в 16 країнах – відповідь на питання «Чому BIOTAL?»

Замовити дзвінок
+
Чекаю дзвінка!